11.01.2021 по 15.01.2021 

                                       Дистанційне навчання                                                

                                                  11-А 

підручник: 

http://shkola.in.ua/1149-fizyka-11-klas-bar-iakhtar-2019.html

                       Електромагнітні коливання і хвилі                  

                                             


                                                    7-А, 7-Б,7-В

                                                 Густина

     Чому кажуть, що залізо важче за алюміній, а пір’я легше за дерево? Чому олія,
гас, бензин завжди плавають на поверхні води? Чи змогли б ви підняти повітря, яке
знаходиться у класній кімнаті?
Спробуємо відповісти на ці запитання.
Чи всі тіла однакової маси мають однаковий об’єм?
Чи всі тіла однакового об’єму мають однакову масу?
ВИСНОВКИ:
 Маса суцільного тіла залежить не тільки від його об’єму, але й від
речовини, з якої складається це тіло. Цей висновок можна підтвердити,
використовуючи набори тіл однакової маси та однакового об’єму. Для всіх
суцільних тіл з однієї речовини відношення маси до об’єму є однаковим (якщо,
наприклад, взяти тіло вдвічі більшого об’єму, то й масу воно матиме вдвічі більшу).
Отже, ця величина є характеристикою речовини.

Густина речовини — це фізична величина, яка характеризує речовину і
дорівнює відношенню маси суцільного тіла, виготовленого з цієї речовини, до
об'єму цього тіла.
                         

                                              ρ=m/V


Чи залежить густина речовини від температури та агрегатного стану
речовини?
Зі збільшенням температури збільшується і швидкість хаотичного руху
частинок речовини. У результаті збільшується середня відстань між частинками,
відповідно, збільшується й об’єм тіла. Тому густина речовини зменшується.
І навпаки, чим нижчою є температура речовини, тим менші міжмолекулярні
проміжки, тобто меншим є об’єм речовини і більшою є її густина.

Вимірювання густини твердих тіл є частіше за все непрямими: вимірюють
масу та об’єм, а потім розраховують густину речовини.

Ареометр – це прилад у вигляді скляного поплавка із шкалою і вантажем
(внизу), призначення якого виміряти густину рідин та сипучих тіл.









Домашнє завдання:
параграфи 24
1. Об’єм зливка металу 50 см3, а його маса 365 г. Знайдіть густину цього
металу. Який метал має таку густину?
2.Знайдіть об’єм 7 кг олії?
3.Знайдіть масу дизельного палива в каністрі ємністю 5 л.
4.Якщо від кавуна відкусити шматочок, то чи зміниться його густина?

                                     8-А,8-Б,8-В

                                         Електричний заряд

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Електрична взаємодія

Про електромагнітні явища природи, люди дізналися ще в глибоку давнину, єгиптяни і греки описували:

-         розряди блискавки;

-         «удари» електричних скатів;

-         помітили, що коли бурштин (скам’яніла викопна смола хвойних дерев, які росли на Землі сотні тисяч років тому) потерти об вовну, то він набуває властивості притягувати до себе пух, листя, соломинки. (Бурштин грецькою - електрон. Від слова «електрон» і походить слово електрика.)

Електризація тіл – процес, у результаті якого тіла набувають властивості притягувати до себе інші тіла. 

З повсякденного життя ми добре знаємо, що після розчісування сухого волосся пластмасовим гребінцем останній набуває властивості притягувати до себе волосся, ворсинки, клаптики паперу тощо.

2. Електричний заряд


·     Чи можливо  «притягнути» струмені води  пластмасовим гребінцем?

Можливо. Але інтенсивність електромагнітної взаємодії може бути різною. 

Щоб мати можливість кількісно визначати інтенсивність електромагнітної взаємодії, було введено фізичну величину — електричний заряд. 

Електричний заряд  –  це фізична величина, яка характеризує властивість частинок і тіл вступати в електромагнітну взаємодію.

[q] = 1 Кл 

Про наелектризоване тіло говорять, що тілу надано електричний заряд  –  тіло заряджене.

 

Електризація –  це процес набуття макроскопічними тілами електричного заряду. 

3. Властивості електричного заряду

·     Чи однаковий електричний заряд набувають ебонітова паличка, потерта об вовну і скляна паличка, потерта об шовк? 

Проведемо дослід

Наелектризуємо скляну паличку, підвішену на нитці, шматком шовку. Наблизимо до неї таку саму паличку, наелектризовану внаслідок тертя об той самий шовк. Палички відштовхуватимуться одна від одної. Оскільки палички однакові та наелектризовані одним тілом, то можна дійти висновку, що заряди на них також однакові, або палички заряджені однаковими зарядами.

Проведемо дослід

Піднесемо до наелектризованої скляної палички ебонітову паличку, потерту об вовну. Скляна та ебонітова палички притягуватимуться одна до одної. Можна зробити висновок, що заряд на склі, потертому об шовк, іншого роду, ніж на ебоніті, потертому об вовну. 

1) Існують два роди електричних зарядів — позитивні і негативні.

Під час електризації скла об шовк скло набуває позитивного заряду «+», а шовк – негативного «—»; під час електризації ебоніту об вовну ебоніт набуває негативного заряду «—», а вовна – позитивного «+». 

2) Тіла, що мають заряди одного знака, відштовхуються; тіла, що мають заряди протилежних знаків, – притягуються. 

3) Носієм електричного заряду є частинка – електричний заряд не існує окремо від частинки.

Під час електризації тіло приймає або віддає деяку кількість частинок, що мають електричний заряд. Однією з негативно заряджених частинок є електрон, а однією з позитивно заряджених — протон (протони входять до складу атомного ядра).

Зазвичай під час електризації тіло приймає або віддає деяку кількість електронів.

4) Електричний заряд є дискретним, тобто електричні заряди фізичних тіл є кратними певному найменшому (елементарному) заряду:

q – заряд фізичного тіла;

N – ціле число;

е – елементарний заряд.

                                                                    q=Ne

Носієм елементарного негативного заряду є електрон.

Носієм найменшого позитивного заряду є протон.

5) Мікрочастинки та макроскопічні тіла можуть мати заряд (позитивний або негативний), а можуть бути нейтральними.

Атоми є нейтральними, оскільки в них кількість електронів збігається з кількістю протонів. Якщо атом віддає один чи кілька електронів, то він перетворюється на позитивний йон, а якщо приймає — на негативний йон.








   Домашнє завдання:

параграфи 19

   1. Дві ебонітові палички, які потерли об вовну, піднесли одну до одної. Як вони поводитимуться? Відповідь обґрунтуйте.
2. У ядрі атома Берилію втримується 9 частинок, навколо ядра рухаються 4 електрони. Скільки в ядрі цього атома протонів і нейтронів?
3. Атом, ядро якого має 20 протонів, утратив 2 електрони. Скільки електронів залишилося в атомі?        
            

                               10-А, 10-Б

                                      Механічні коливання і хвилі.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Механічні коливання

Механічні коливання – це рухи тіла (або системи тіл), які відбуваються біля певного положення рівноваги та які точно або приблизно повторюються через рівні інтервали часу.

Зміщення – це відстань від положення рівноваги до точки, в якій у даний момент часу перебуває тіло, що коливається. 

Амплітуда коливань – максимальна відстань, на яку відхиляється тіло від положення рівноваги.

Період коливань – час одного повного коливання.

Частота коливань – кількість коливань за одиницю часу.

2. Незатухаючі та затухаючі коливання

Незатухаючі коливання – коливання, амплітуда яких із часом не змінюється.

Затухаючі коливання – це коливання, амплітуда яких із часом зменшується.

3. Вільні та вимушені коливання, автоколивання

Вільні коливання – це коливання, які відбуваються під дією внутрішніх сил системи після того, як її було виведено з положення рівноваги.

Коливальна система – це система тіл, у якій можуть виникати вільні коливання.

Вільні коливання – це завжди затухаючі коливання.

 

Вимушені коливання – це коливання, які відбуваються в системі внаслідок дії зовнішньої сили, що періодично змінюється.

Вимушені коливання – це зазвичай незатухаючі коливання, частота яких дорівнює частоті зміни зовнішньої сили, що змушує тіло коливатися.

 

Автоколивання – це незатухаючі коливання, які відбуваються в системі за рахунок надходження енергії від постійного джерела, що регулюється самою системою.

 

4. Гармонічні коливання

Гармонічні коливання – це коливання, під час яких координата  тіла, що коливається, змінюється з часом  за законом косинуса (або синуса).


Зверніть увагу!

Якщо початок відліку часу  збігається з моментом максимального відхилення тіла від положення рівноваги, то рівняння коливань зручніше записувати у вигляді:

 


Якщо початок відліку часу  збігається з моментом проходження тілом положення рівноваги , то рівняння коливань зручніше записувати у вигляді: 












Домашнє завдання: 

параграф 19

1. Човен, який гойдається на морських хвилях, за 25 с здійснив 10 повних коливань. Визначте період і частоту коливань човна.

2.Запишіть рівняння гармонічних коливань, що здійснюються за законом косинуса, якщо період коливань становить 0,25 с, амплітуда – 6 см, а початкова фаза коливань – 0,5π рад.


                               9-А,9-Б,9-В


                   Механічні та єлектромагнітні хвилі

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Механічні хвилі

Механічна хвиля – це поширення коливань у пружному середовищі*.

(*Середовище називають пружним, якщо під час його деформації виникають сили, які протидіють цій деформації, – сили пружності). 

Проблемне питання

• Як і чому в середовищі поширюється механічна хвиля?

Механічна хвиля створюється тілом, яке коливається, – джерелом хвилі (поплавок). Здійснюючи коливальний рух, джерело хвилі деформує прилеглі до нього шари середовища (стискає та розтягує їх або зсовує). У результаті виникають сили пружності, які діють на сусідні шари середовища та спонукають їх здійснювати вимушені коливання. Ці шари, у свою чергу, деформують наступні шари та змушують їх коливатися. Поступово, один за одним, усі шари середовища долучаються до коливального руху – середовищем поширюється механічна хвиля.

2. Поперечні та повздовжні механічні хвилі

Поперечні хвилі – це хвилі, у яких частинки коливаються в напрямку, перпендикулярному до напрямку їх поширення.

Поперечні хвилі:

- хвилі зсуву (відбувається зсув одних шарів середовища відносно інших);

- поширюються тільки в твердих тілах.

Поздовжні хвилі – це хвилі, у яких частинки коливаються вздовж напрямку поширення хвилі.

Поздовжні хвилі:

- хвилі стиснення та розтягнення (вздовж напрямку поширення хвилі густина середовища почергово то збільшується, то зменшується);

- поширюються в усіх середовищах.

Проблемне питання

• Якими є хвилі на поверхні рідини?

Хвилі на поверхні рідини не є ані поздовжніми, ані поперечними. Вони мають складний поздовжньо-поперечний характер, при цьому частинки рідини рухаються по еліпсах. 

3. Основні властивості хвиль

Властивості хвиль

1. Хвилі поширюються в середовищі зі скінченною швидкістю.

2. Частота коливань кожної частини середовища дорівнює частоті коливань джерела хвилі.

3. Механічні хвилі не можуть поширюватись у вакуумі.

4. Хвильовий рух не супроводжується перенесенням речовини.

5. Під час поширення хвилі відбувається перенесення енергії. 

4. Фізичні величини, які характеризують коливання

Амплітуда коливань – максимальна відстань, на яку відхиляється точка від положення рівноваги.

Період коливань – час одного повного коливання.        T=t/N

Частота коливань – кількість коливань за одиницю часу. 

ν=N/t

5. Довжина хвилі

Довжина хвилі – відстань, на яку поширюється хвиля за час, що дорівнює періоду.

v – швидкість поширення хвилі

                               λ=vT

Довжина хвилі – це відстань між найближчими одна до одної точками хвилі, які коливаються в однаковій фазі.

 6. Швидкість поширення хвилі 

Формула хвилі:

v – швидкість поширення хвилі

λ – довжина хвилі

ν – частота хвилі

                                                v=λν

Якщо хвиля переходить з одного середовища в інше:

- швидкість її поширення змінюється

- частота хвилі залишається незмінною (визначається джерелом хвилі)

- довжина хвилі змінюється







 Домашнє завдання: 

параграф 17-19

1.Хвиля з частотою коливань 660 Гц поширюється зі швидкістю 330 м/с. Яка довжина хвилі?

2.Хвилі набігають на берег, і кожні 10 с берегову лінію пересікають 4 хвилі. Яка швидкість хвилі, якщо відстань між її гребнями 8 м?

                       
                                 



Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)